Рекомендації
щодо
впровадження дослідно-експериментальної роботи за темою «Інклюзивне навчання
дошкільників в контексті дитиноцентризму»
в
Тернопільському дошкільному навчальному закладі №2
у
2012-2016 роках.
І.
Комплектація груп
Комплектація груп здійснюється відповідно до нормативних
документів МОН України (Закон України (проект) ,,Про освіту осіб, які
потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (спеціальну
освіту)”; Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.09.09 р. № 855 ,,Про
затвердження плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на
2009-2012 роки”; Наказ Управління освіти Тернопільської міської ради від
ІІ. Умови ефективної інклюзивної освіти дітей
з особливостями психофізичного розвитку
- раннє
виявлення відхилень розвитку дитини та започаткування корекційної роботи, що
суттєво сприяє підготовці її до інклюзивного навчання;
-
опанування близького до вікової норми рівня психофізичного й мовного розвитку
дитини з особливими потребами у передбачені терміни;
-
психологічна готовність дитини та її батьків до навчання спільно зі здоровими
однолітками;
-
надання дитині кваліфікованої корекційно-реабілітаційної допомоги;
-
готовність батьків надавати допомогу дитині у процесі навчання;
-
створення відповідного навчального
середовища, побутових умов;
-
забезпечення матеріально-технічної бази навчального закладу.
ІІІ. Основні завдання дошкільного навчального закладу
з інклюзивною формою навчання
-
створення єдиного психологічного комфортного освітнього середовища для дітей
які мають різні стартові можливості;
-
забезпечення діагностування ефективності процесів корекції, адаптації та
соціалізації дітей з особливостями розвитку на етапі навчання та виховання;
-
поєднання системи ефективного психолого-педагогічного супроводу процесу
інклюзивного навчання через взаємодію діагностико-консультативних,
корекційно-розвивальних, лікувально-профілактичних напрямків діяльності;
-
компенсація недоліків дитячого розвитку;
-
подолання негативних особливостей емоційно-особистісної сфери через включення
дітей в успішну діяльність;
-
поступове підвищення мотивації дитини, спираючись на її особисту зацікавленість
і через усвідомлене ставлення до позитивної діяльності;
-
охорона та зміцнення фізичного та нерво-психічного здоров’я дітей;
- зміна
суспільної свідомості щодо дітей з особливими потребами.
ІV. Створення
умов у групах для дітей з інклюзивною
формою навчання
Необхідні
умови:
-
створення центрів діяльності;
-
розташування меблів таким чином, щоб діти могли працювати індивідуально, в
малих та великих групах;
-
забезпечення можливості вільно обирати центр діяльності і переміщуватися з
одного центру до іншого;
-
наповнення центрів діяльності відповідними матеріалами, посібниками, наочністю,
додатковою літературою, індивідуальними картками-завданнями;
-
обладнання місця для проведення ранкових зустрічей, куточка усамітнення, місця
для гри, виставки дитячих робіт.
Ефективності навчально-виховного процесу в умовах інклюзії
сприяють різні форми роботи:
- навчальна робота в парах;
- робота груп кооперативного навчання;
- робота за індивідуальними інструкціями;
- індивідуальні заняття з фахівцями.
V. Навчально-методичне забезпечення
Навчально-методичне забезпечення планується
під кожну дитину індивідуально.
Педагоги (логопеди, вихователі, сурдопедагоги, інструктор
з фізичного виховання, психолог, музкерівники, методисти) розробляють плани
роботи з такими дітьми згідно з Базовою
програмою розвитку дитини дошкільного віку ,,Я у Світі” та спеціальними
програмами для дітей з порушенням психофізичного розвитку, затвердженими МОН України.
При
складанні плану інклюзивного навчання
враховується, що робота з дошкільниками з вадами інтелекту потребує:
•
повільності процесу навчання;
•
простішого викладу матеріалу;
•
повторюваності у навчанні;
•
поглибленого індивідуального та
диференційованого підходу;
•
предметно-наочного та практичного характеру
навчання;
•
опори на більш розвинені здібності дитини і
подолання загальної недостатності її інтелектуальної сфери;
•
спеціальної організації навчальної діяльності,
пізнавальних інтересів.
1.
Особливості
навчально-виховного процесу з
інклюзивної форми навчання дітей із дитячим
церебральним
паралічем
Одним із
важких порушень психофізичного розвитку дітей є дитячий церебральний параліч,
що виявляється насамперед у порушеннях рухових функцій, які часто поєднуються з
розладами мовлення, сенсорної та особистісної сфери, нерідко супроводжується зниженням
інтелекту.
Загальні
рекомендації для роботи з дітьми цієї категорії:
-
комплексний підхід до організації навчально-виховного процесу для дітей із ДЦП
(ефективна співпраця вихователів, батьків, фахівців);
-
проведення вправ для розвитку великої та дрібної моторики;
-
чергування виконання письмових (рухових) завдань із завданнями на розвиток
усного зв’язного мовлення дитини;
-
зменшення обсягу письмових завдань та збільшення часу на їх виконання;
-
корегування навчального плану з фізичного виховання.
-
зменшення обсягу математичних завдань через інертність психічних процесів;
-
передбачення короткочасних і тривалих перерв у роботі;
-
відведення достатнього проміжку часу на виконання різних видів навчальної
діяльності;
- чітка
діагностика інструкцій, повторення;
-
створення ситуацій для максимального виявлення активності дитини;
-
планування успіху.
2.
Особливості навчально-виховного процесу з
інклюзивної форми навчання дітей із синдромом Дауна
Для
введення в інклюзивне навчання разом із здоровими ровесниками дітей із синдромом Дауна, які не мають
серйозних порушень розвитку необхідно, щоб діти з СД були старші на 1-2 роки за
здорових дітей. В такому випадку
навчальна програма буде дієвою для обох категорій вихованців.
Навчально-виховний
процес в інклюзивних групах проводиться
згідно з Базовою програмою
розвитку дитини дошкільного віку ,,Я у Світі”, а також на базі передових
інноваційних напрямків психолого-педагогічної роботи.
Дитина з
особливостями психічного розвитку не повинна займати особливого становища в
групі, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це
можливо. Дуже важливо в інклюзивній групі створити таку атмосферу
взаєморозуміння та взаємодопомоги між дітьми, щоб забезпечити малюку з
особливими потребами можливість самостверджуватися, допомогти позбутися
неадекватних установок та стереотипів, засвоїти набуті певні навички соціальної
поведінки.
Форми
роботи:
-
групова;
-
індивідуальна (з корекційним педагогом, логопедом, психологом);
- підгрупова (ігрова терапія, корекційні
заняття).
Основні завдання інклюзивних груп з дітьми із
синдромом Дауна є:
- розвиток мовлення та мислення;
- розвиток емоційної сфери (формування вищих
почуттів, афективних переживань);
- розвиток предметно-маніпуляційної діяльності
(диференціювання та застосування предметів, уміння ліпити з пластиліну,
коментування дій вголос);
- розвиток сюжетно-рольової гри (підтримання
ігор, запропонованих дорослими, здатність приймати на себе певні ролі,
використовуючи мовні засоби, приймати участь у модифікації ігрової ситуації);
- розвиток основних рухових навичок (вміння
зберігати рівновагу, стрибати, навички малювання, вміння маніпулювати дрібними
предметами)
Завдання, що ставляться для дітей із синдромом Дауна:
- можливість соціальної адаптації;
- можливість взаємодії із здоровими дітьми;
- розвиток соціально-емоційної сфери;
- розвиток мовлення і спілкування в умовах
групи;
- можливість розвитку навичок по
самообслуговуванню;
- можливість працювати в колективі;
дотримуючись правил;
- бути визнаним та прийнятим оточуючими.
3.
Особливості інклюзивного навчання дітей з аутизмом
При
формуванні груп варто поряд із дітьми «без проблем» включати дитину з порушенням спілкування,
дитину із слабким інтелектом, але емоційно «стійку».
Для
дітей з аутичним типом розвитку обов’язкова чітка часово-просторова структура
(дотримання режиму дня, використання годинника, схеми і плани групи).
Часом
аутична дитина потребує адаптера (помічника, який виконує з дитиною вказівки
педагога).
Основні завдання інклюзивних груп для
дітей-аутів:
- навчити дітей спілкуватися з різними людьми у
різноманітних ситуаціях;
-
зміцнити упевненість у собі;
- дати
необхідні знання та навички.
Для
роботиз дітьми даної категорії
необхідно:
-
провести діагностику дитини та анкетування батьків;
-
розробити план роботи з кожною дитиною;
-
провести навчання батьків;
-
здійснити моніторинг розвитку дитини.
Для інклюзивного навчання дітей з аутичним типом розвитку ставляться
такі завдання:
-
адекватність - уявлення про себе,
усвідомлення власних стереотипів,
усвідомлення
власного тіла, оволодіння методами та прийомами саморегуляції.
-
засвоєння знань і умінь згідно із
станом розумового розвитку
дитини
(наприклад:
Дитина може засвоїти:
•
лічбу (1-10);
•
букви та читання;
•
фонетико-фонематичне звукосприймання:
(,,Знати цей звук”, ,,Слово-картинка”, ,,Парні картинки -
слова”, ,,Упіймай звук долонями” і т.д.)
•
окремі невеличкі віршовані тексти;
•
назви і імена окремих предметів та імена людей;
•
виконувати невеличкі прості інструкції
побутового і навчального
характеру
(,,Накрити стіл” (сервірувати); ,,Розклади предмети у рядок”, ,,Згори - вниз” і т.д.)
- можлива часткова логопедична корекція
звуків, (утруднена автоматизація).
Форми
роботи:
- групові - участь у сюжетно-рольовій грі
(,,Магазин”, ,,Лікарня”, ,,Перукарня”, ,,Школа”
тощо), групові спортивні ігри;
-
підгрупові - підгрупові ситуативні ігри, інсценізація казок та художніх творів
для дітей;
-
індивідуальні.
Основні
завдання - розвиток, навчання та соціалізація дітей з
аутизмом відповідно до індивідуалізації програми під кожну окрему дитину.
4.
Особливості інклюзивного навчання дітей з вадами слуху
Діти з
порушенням слуху мають свої особливості. Таких дітей доцільно заздалегідь
знайомити з різним матеріалом, щоб в садочок вони приходили підготовленими до
сприймання нового матеріалу, який педагог даватиме на занятті (індивідуальна
робота у вечірні години напередодні та завдання для батьків). З цією метою
вводиться спеціальний зошит-словник для фіксації нових слів та фраз. Предмети, що оточують дітей в приміщенні,
необхідно підписати друкованими літерами, великим шрифтом і розміщувати на
рівні очей дітини. Спілкуючись з дитиною важливо домагатися, щоб вона розуміла
звернену мову, дорослим необхідно перебудовувати свою фразу, використовуючи для
пояснення знайомі слова і підкріплювати мовлення предметними діями. В групі
дитина повинна сидіти на передньому місці, щоб бачити педагога і стежити за
артикуляцією і мімікою (зчитувати з губ).
Дитина навчається читати і писати раніше за ровесників – написане
сприймається краще, ніж почуте, в результаті чого підвищується рівень
самооцінки дитини та оцінка ровесниками.
Для
роботиз дітьми даної категорії
необхідно:
-
створювати в групі режим активного
мовлення;
-
створювати позитивну атмосферу
під час перебування
дитини в колективі чуючих
однолітків (бесіди з дошкільниками про людські органи та можливі вади);
-
стимулювати дитину різними способами виявляти свої бажання і потреби (залучати
дітей до виконання доручень, повідомляти про прохання, повідомляти про події,
що сталися);
-
спонукати дітей до діалогу (спочатку – з дорослими, потім – з однолітками) як на заняттях, так і в
ігровій та самостійній діяльності,
-
залучати дітей до ігор з словами для збагачення словника та розвитку фразового
мовлення, в сюжетно-рольових іграх – до вибору атрибутики гри
(предметно-практична діяльність),
- навчати вивченню віршів напам’ять,
читанню казок. залучати до драматизацій та інсценівок з метою розвитку
інтонаційності та емоційності мови;
-
забезпечити дітям з вадами слуху зорове сприймання матеріалу, про який йдеться
на заняттях (наочність);
-
використання новітніх моделей комунікацій (фільми, відеофільмів з субтитрами);
-
заохочувати чуючих дітей вивчати елементи жестової мови для встановлення
тісніших контактів між однолітками з вадами слуху;
-
розвивати у дошкільників слухове сприймання (ритм, темп, гучність, фонетичний
слух), а також постійно звертати увагу дітей на побутові шуми, шуми транспорту
та звуки природи.
Основні завдання інклюзивних груп для дітейіз
порушеннямслуху:
-
навчити дітей спілкуватися з різними людьми у різноманітних ситуаціях;
-
зміцнити упевненість у собі;
- дати
необхідні знання та навички.
5. Корекційна робота з дітьми із затримкою психомовного
розвитку (ЗПМР), зумовленими органічними ураженнями, з синдромом дефіциту уваги
(СДУ) і з синдромом емоційно-вольової нестійкості (СЕВН)
- встановлення з дитиною емоційного контакту
(беремо дитину за руку, обнімаємо за плечі, гладимо по голівці, пропонуємо
настільні дидактичні ігри, втулочки і т.д.).
-
вивчення анамнезу (бесіда з батьками), обстеження стану артикуляційного
апарату, мовного розвитку, стану психофізичного розвитку дитини, дрібної
моторики (особливо мовної), лексики, звуковимови, граматичної будови мови,
зв’язного мовлення.
Робота над мовним диханням:
-
вироблення правильного видиху через рот (дихальні вправи: «ніс»-«ніс»,
«ніс»-«рот», «рот»-«рот» - використання навчального посібника ,,Мовне
дихання”);
- ігрові завдання ,,Сонько”,
,,Аквалангіст”, ,,Понюхаємо квіточку”, ,,Заженем м’яч у ворота” (з
використанням ватної кульки), ,,Кульбабки”, ,,Вітрячок” ,,Бульбашки”, ,,Листочки”
(з використанням різного дидактичного матеріалу по темі ,,Мовне дихання”).
Формування і закріплення вимови звуків ([п],
[т], [м], [с], [з], [ц], [ш],[ж], [ч], [л], [р]):
- в закритих складах, словах з цими
складами, чистомовках;
- відкритих складах;
- у словах, фразовій мові.
(Використання
навчального посібника ,,Від А до Я”, дидактичного матеріалу для логоподечних
занять).
Відпрацювання
артикуляційних вправ:
- для губ;
- для язика.
(Використання
посібника ,,Органи мовлення. Артикуляція звуків).
Робота
над голосними:
- вживання протяжної вимови А, О, У, Е,
И, І (використання звуконаслідувальних вправ ,,Гірка”, ,,Кольорові клубочки”,
,, Вовча сімейка”, ,,Звукове намисто”, і
т.д. (Посібник: ,,Звуконаслідувальні та голосові вправи”);
- використання фонетичної ритміки (по
Л.І. Фомічовій);
- спів голосних (дитяча пісенька
,,Пісня про букви”).
Використання наочності, дидактичних посібників
в навчально-виховній роботі і для розвитку психічних процесів з метою:
- формування знань про кольори і геометричні фігури
використовуються дидактичні посібники: втулочки, ,,Складемо квіточку”, ,,Колір”, ,,Парашутики”, ,,Палітра
художника”, ,,Працьовиті бджілки, ,,Геометричні фігури”, наклейки ,,Геометричні
фігури”, ,,Теремок”, дидактичні ігри ,,Форми”,
,,Фігури” тощо;
- введення
і закріплення узагальнюючих слів, розширення словника, корекції граматичної
сторони мови, розвитку зв’язного мовлення використовуються дидактичні ігри:
,,Пори року”, ,,Новосельці”, ,,Дощова хмаринка”, ,,Зберемо урожай”, ,,Поскладай
у шафу одяг”, ,,Тварини і їх малята”, ,,Що до чого”, ,,Виправ помилку
художника”, ,,Хто, де живе? ”,
,,Контури”, ,,Узагальнення”, ,,Професії” та інші. (Кожне
завдання починається від простішого, поступово ускладнюючись).
Індивідуальна робота вихователів групиз дітьми
з особливими потребами
(завданнях логопеда, які рекомендовано в зошиті
взаємозв’язку логопеда з вихователем групи):
- навчання дітей логопедичних груп бути
толерантними по відношенню до дітей з особливими потребами;
- виховання в дитини з особливими
потребами усвідомлення себе, як повноцінної особистості через виявлення
індивідуальних здібностей (спів, малювання, конструювання, математичний хист,
швидке запам’ятовування);
- взаємозв’язок педагогів (вихователів,
дефектолога з батьками, які мають дітей з особливими потребами надання їм
необхідної методичної допомоги
(консультації, бесіди, ведення індивідуальних логопедичних зошитів).
6.
Корекція та реабілітація дітей з вродженими щілинами губи та піднебіння
(ринологія)
Основні
завдання роботи з дітьми:
-
нормалізація ,,ротового видиху”;
-
відпрацювання правильної артикуляції всіх звуків мови;
- усунення носового відтінку голосу;
- виховання навиків диференціації звуків з цілю попередження недоліків
звукового аналізу;
-
автоматизація побутових навиків у власному мовленні.
Виконання цих завдань проходить в декілька етапів:
І – домовний:
•
дихальні вправи;
•
артикуляційна гімнастика;
•
артикуляція ізольованих звуків;
•
виробляння у вимові складів.
ІІ – диференціація звуків;
ІІІ – інтеграція, тобто навчання із
використанням вивчених звуків в зв’язному мовленні;
ІV – автоматизація.
Напрямки роботи:
- вчити
дитину правильно дихати (носом, а не ротом), виробити вміння через ніс спрямовувати повітряний
ротовий струм;
-
активізувати рухомість верхньої губи та щік;
-
нормалізувати положення язика у ротовій порожнині;
-
формувати навички правильного мовлення, збагачувати лексичний занос, розвивати
мислення;
-
виховувати особистісні якості дитини;
-
сприяти створенню в сім’ї необхідних умов для розвитку мовлення й мислення
дитини.
Рекомендації:
З
дитиною слід проводити дихальну гімнастику 2-3 рази на день перед їжею,
повторюючи кожну вправу по декілька разів, масаж артикуляційного апарату, а
також стимулювати мовлення дитини.
Для
вироблення у дитини диференційованого ротового й носового дихання проводити
такі ігрові вправи: загаси свічку, вперта свічка, дути на гарячий чай, хворе
місце, здути з руки ватку, понюхати квіточку, дути на султанчики, дути на
плаваючі в воді кораблики, погойдаємо ляльку (а-а-а), їде поїзд (у-у-у); та
інші ігри.
Також
необхідно проводити ігрові вправи з мінімальної та артикуляційної гімнастики,
які розвивають рухливість губ та щік, ігри з трубочкою, ложечкою, цукеркою на
паличці та інші.
Формування
рухів мовленнєвих м’язів:
- збирання губ дитини у ,,трубочку”;
- розтягування губ у посмішку;
- піднімання верхньої губи за допомогою
пальців;
- опускання нижньої губи.
Всі рухи
необхідно виконувати 3-4 рази, повторюючи їх декілька разів у продовж дня.
Пасивна гімнастика язика:
- кінчик
язика притискається шпателем або ложечкою до дна ротової порожнини;
- кінчик
язика піднімається шпателем до твердого піднебіння або верхньої губи, рухи
повторюються 4-5 разів протягом дня;
- язик
захвачується за допомогою спеціальної прищепки, обережно підтягується вперед на
нижню губу і відводиться в сторони, по 2-3 рухи декілька разів на день.
Вправи,
які стимулюють роботу піднебінно-глоткових м’язів:
-
імітація жування, ковтальних рухів, покашлювання, позіхання,
свисту, проспівування голосних А, Е, О, У, промовляння голосних.
-
систематичні заняття з розвитку слухового, зорового, кінестатичного
сприймання, уваги, мислення, пам’яті;
- розвиток інтелектуальних та мовлєннєвих
навичок дитини.
VІІ. Робота з батьками
З метою тісної співпраці працівників закладу та батьків
(або осіб, що їх замінюють) необхідно:
- рекомендувати батькам в перші дні перебування
дітей в дошкільному
закладі
опрацювати необхідну літературу:
- залучати батьків до планування і
організації освітнього процесу, розроблення індивідуальних освітніх планів, щоб
батьки відчули, що вони не одинокі, вони – члени команди, їх підтримують і
допомагають подолати труднощі у щоденній роботі з дітьми з особливими
потребами, досягненні успіху у складній справі адаптації малюка до життя в
суспільстві.
Для
цього необхідно:
-
вивчати думку батьків щодо:
•
з’ясування сильних сторін дитини та сфер, де
вона відстає у розвитку;
•
визначення цілей і завдань освітнього процесу;
•
окреслення послуг, які має отримувати дитина та
її сім’я.
-
проводити просвітницьку роботу з батьками та дітьми загального розвитку щодо необхідності
толерантного ставлення, поваги до дітей, які мають психофізичні порушення;
-
спрямовувати педагогів дошкільного закладу на цільову допомогу сім’ям, в яких
виховуються дітьми з особливими потребами, зокрема проводити:
•
індивідуальне, групове, сімейне консультування;
•
психолого-педагогічну просвіту батьків з
використанням активних методів навчання – рольових ігор, дебатів, розв’язування
складних ситуацій, моделювання поведінки;
•
інформування про вікові особливості розвитку
дітей (особливості психічного та фізичного розвитку);
•
інформування про способи правильної взаємодії
батьків з дитиною, що має психофізичного
розвитку, про значення стилю спілкування з дитиною для розвитку її особистості.
VІІІ. Здійснення контролю за якісними та кількісними змінами у
психофізичному розвитку дошкільника, який включений в інклюзивну форму навчання
Щоквартально
проводиться аналіз (зріз) по таких показниках:
-
соціально-емоційний розвиток;
-
встановлення емоційного контакту з педагогами, дошкільниками, адаптація до умов
інклюзивної групи;
- повага
до інших дітей у дитячому середовищі (виявляє привітність, турботу про інших);
-
формування навиків самоконтролю (прагне уваги, шляхом відповідної поведінки,
пристосовується в результаті конструктивної критики, усвідомлює, що чиясь
поведінка впливає на реакцію інших, бере на себе відповідальність на особисті
рішення та дії, позитивно реагує на критику чи вказівки, виявляє самостійність
у набутті навичок самообслуговування);
-
демонстрація здорової самоконцепції (ставиться до різних видів дитячої
дійсності з ентузіазмом та інтересом, виражає почуття гордості та задоволення
за досягнення, позитивно реагує на похвалу чи підтримку, співпрацює з іншими у
групі, виявляє розуміння до інших);
-
адекватно реагує на різні ситуації;
-
когнітивний розвиток (розвиток сенсорних здібностей);
-
розвиток пізнавальної сфери дошкільника;
- навчальна
мотивація;
-
стійкість пізнавального інтересу;
-
здатність до перенесення раніше засвоєного способу виконання завдання на
аналогічне;
-
мовлєннєвий розвиток;
-
розвиток фонетико-фонетичної системи;
-
збагачення активного словника;
-
удосконалення граматичних навичок;
- розвиток творчих здібностей (має розвинену
уяву, володіє почуттям гумору, виявляє допитливість, гнучкість у висловлюванні
концепції, ідей, почуттів);
- творчі
риси (повністю залучається до дійсності, вміє бачити шаблони та взаємозв’язки,
поєднує предмети чи ідеї у новий спосіб, любить працювати);
- музичні здібності;
-
загальна моторика;
-
фізична витривалість та фізичний стан протягом дня (під час занять, різних
режимних моментів підтримує фізичну активність, виконує фізичні вправи, що
передбачають балансування, моторність, силу, гучність та м’язеву витривалість);
- участь
у ритмічних і танцювальних видах діяльності (робить рухи тіла відповідно до
темпу чи ритму музики, охоче виконує ритмічні й танцювальні види);
-
розвиток дрібної моторики (самостійно
виконує нанизування, шнурування, правильно виконує вправи пальчикової
гімнастики, вправи з мозаїкою, олівцем, ручкою тощо);
-
сформованість навиків самообслуговування.
ІХ. Перелік документації, необхідної для успішної роботи педагогів
Щоденник спостереження
Прізвище,
ім’я, по-батькові дитини______________________________________
Дата
народження___________________дошкільна група________________
|
Дата
|
Назва
заняття
|
Самопочуття
дитини
|
Дії
вихователя
|
Результат
|
Коментар психолога
|
|
|
|
|
|
|
|
Індивідуальний навчальний план
Прізвище,
ім’я, по-батькові дитини______________________________________
Діагноз
ОПРІПК______________________________________________________
група___________________________
дата народж.ення_____________________
|
Цілі
роботи
|
Методи, що використовіються
вихователем
|
Допоміжні
матеріали (посібники,
дидактичні м-ли)
|
Форма органіації роботи
(індивідуальна, групова)
|
Оцінка результату
|
|
Академічні
Комунікативні
Соціальні
|
|
|
|
|
Діагностична
карта
Прізвище,
ім’я, по-батькові дитини______________________________________
Навчальний
рік__________________Група _______________________________
|
Дата
|
Дані спостереження психолога
|
Дані логопедичного обстеження
|
Дані соціально-педагогічного обстеження
|
Дані медичного обстеження
|
|
|
|
|
|
|
Карта
комплексної корекції
Прізвище,
ім’я, по-батькові дитини______________________________________
Дата
народження________________________ Група_______________________
|
Вид корекційного впливу,
режим, виконавець
|
Зміст
корекційного впливу
|
|
педагогічного
|
логопедичного
|
психологічного
|
соціального
|
|
|
|
|
|
|
