неділя, 28 грудня 2014 р.

Музична терапія – новий напрям професійної діяльності

                                           
Музична терапія – новий напрям професійної діяльності. Саме за такою темою 02.12.2014 року було проведено методичне об’єднання для музичних керівників міста в дошкільному навчальному закладі №14. Надзвичайно красиві  декорації, костюми казкових героїв, радість, сміх, щасливі оченята малят - і всі поринули в чарівний  світ музики.
Музикотерапія є одним із перспективних напрямків оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку. Відчути на собі оздоровчий вплив музично-терапевтичних сеансів може будь-хто – незалежно від віку, музичних здібностей чи музичної освіти. Та оскільки надзвичайно чутливими до будь-якої інформації, що надходить ззовні, зокрема і до музики, є діти, то досить розповсюдженими є такі сеанси саме з дошкільнятами. Варто зауважити, що зазвичай їх призначають не лише дітям з певними фізичними, сенсорними та емоційними розладами, розладами поведінки, а й цілком здоровим дітям – для їхнього гармонійного розвитку. Музика впливає на дитину на двох рівнях : фізичному та психічному. Вплив на фізичному рівні передбачає об’єктивні зміни в організмі, а саме : виділення ендорфінів – гормонів насолоди («шкірою бігають мурашки ). Адже музика є мистецтвом звуків, а звук – це вібрація, яка пронизує кожну клітинку нашого фізичного тіла. На психічному рівні музика пробуджує творчі сили, створює відчуття Божественого одкровення, змінює настрій та народжує емоції.
В своїй роботі з дітьми музичний керівник Вовна Л.В. використала як пасивну (слухання музики), так і активні форми музичної терапії:
-         інструментальну музикотерапію – гру на музичних інструментах;
-         вокалотерапію – співи ;
-         кінетотерапію – танці та рухливі ігри .
Таким чином, надавши музичному заняттю гедоністичного забарвлення музчний керівник забезпечила глибинне самовираження дітей, розрядку їх внутрішньо-особистісного напруження завдяки досягненню під час музично-творчої діяльності катарсису та ефекту естетичної насолоди.
Щасливі, спокійні та усміхнені дитячі обличчя дають підстави ще раз наголосити, що впроваджувати  заняття з музикотерапії у практику дошкільних навчальних закладів потрібно. Ці заняття поможуть піклуватися про здоров’я дошкільників, долати дитячі неврози та формувати у дітей позитивну програму життєдіяльності. Заняття з музикотерапії можуть істотно гармонізувати дітей та позитивно вплинути на їх особистісний розвиток.


Методист ТКМЦНОІМ  ФІЛЬ Світлана Вікторівна






















четвер, 25 грудня 2014 р.

ЗАМІСТЬ ЯЛИНКИ - ЗИМОВИЙ БУКЕ

«Замість ялинки – зимовий букет»
За такою назвою 9 грудня в Українському домі "Перемога" відкрилася новорічно-різдвяна виставка дитячих робіт. Тут зібралися кращі творчі сили дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, щоб продемонструвати свої фантазію, майстерність та здобутки. Учасники виставки-конкурсу представили роботи у таких номінаціях:
•        новорічна композиція - за напрямком "Новорічна флористика";
•        український сувенір - зразки традиційних та сучасних дизайнерських іграшок;
•        дідух, різдвяна атрибутика;
•        "Новорічні фантазії".
Роботи виконані як у традиційних, так і нетрадиційних техніках виконання: малювання, аплікація, вишиванка, витинанка, паперопластика, валяння, декорування природним матеріалом, ліплення з солоного тіста та тіста з імбирем, плетіння з лози та соломи, вітражі, плетення гачком та спицями, квілінг, модульне орігамі, айріс-фолдінг, фітодизайн, канзаші тощо. Метою заходу є відродження народних традицій у виготовленні народної іграшки, дідухів, різдвяної атрибутики, виробів декоративно-ужиткового мистецтва, які символізують та відображають регіональні традиції в народній творчості, пропаганди бережливого ставлення до природи; становлення активної життєвої позиції, розвитку творчої ініціативи та пізнавальної діяльності серед дітей та учнівської молоді.
ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ
Гран-прі  отримав ТДНЗ №22, переможцями конкурсу стали:
-         в номінації «Картини» -
I місце -ТНВК №28
II місце - ТНВК №35
III місце - ДНЗ №25
-         в номінації «Різдвяний віночок»
I місце -ДНЗ № 12,34
II місце - ДНЗ№9,22
III місце - ТНВК№1, ТДНЗ №37
-         в номінації «Композиції «Новорічні фантазії»
I місце -ТНВК №7, ДНЗ №27, ТНВК №32,
II місце - ДНЗ №13, №17.
III місце - ТДНЗ №26,30,10.
-         в номінації «Чарівний сувенір»
I місце -ТДНЗ №5, №20
II місце - ТДНЗ №10, №11
III місце -ТНВК №32.
-         в номінації «Стилізовані ялинки»
I місце -ТДНЗ №5,24
II місце - ТНВК №32
III місце -ТДНЗ №29.








































вівторок, 2 грудня 2014 р.

РУБРИКА "ЦІКАВИНКИ ПРО ДИТИНКУ - "ЗАПОВІДІ ДИТИНИ". Оголошую конкурс на кращу "ЦІКАВИНКУ"


  

 ДЛЯ МАМИ, ТАТА, БАБУСІ ТА ДІДУСЯ!!!



1.    Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене в свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.
2.   У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас поясніть мені, Що? Коли? Чому? кожен із нас у ньому має робити.
3.   Мої ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
4.   Мої почуття ще недозрілі, прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене.
5.    Щоб розвиватися мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте та оцінюйте, але не мене, а мої вчинки.
6.   Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті.
7.    Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.
8.   Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого.
Пам’ятайте, ми разом не випадково: ми маємо    допомагати один одному в цьому безмежному світі.
 Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали      мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

ЛЮБІ МОЇ, Я ВАС ДУЖЕ-ДУЖЕ ЛЮБЛЮ!!!

ПОКАЖІТЬ МЕНІ, ЩО ВИ ЛЮБИТЕ МЕНЕ ТАКОЖ.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ  ВІД  ДИТИНИ

Не балуйте мене, ви мене цим псуєте. Я не дуже добре знаю, що не обов’язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас.
Бійтеся бути твердими зі мною. Я віддаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені визначити своє місце.
Не покладайтеся на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що рахуватися потрібно лише з силою. Я озвуся з більшою готовністю на ваші ініціативи.
Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і примушує наполегливіше намагатися у всіх випадках залишити останнє слово за собою.
Не давайте обіцянок, яких ви не можете виконати; це похитне мою віру у вас.
Не піддавайтеся на провокації, коли я говорю або роблю щось тільки за тим, щоб просто засмутити вас. А то потім я спробую досягти ще більших «перемог».
Не турбуйтеся надто сильно, коли я кажу: «Я вас ненавиджу». Я не маю буквально це на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили мені.
Не змушуйте мене відчувати себе молодше, ніж я є насправді. Я відіграюся на вас за це, ставши «плаксою» і «скиглієм».
Не робіть для мене і за мене те, що я в змозі зробити для себе сам. Я можу продовжувати використовувати вас як прислугу.
Не дозволяйте моїм «поганим» звичкам залучати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на продовження їх.
Не поправляйте мене у присутності сторонніх людей. Я зверну набагато більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч.
Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту. За деякими з об’єктивних причин мій слух притупляється в цей час, а моє бажання співпрацювати з нами стає набагато слабкіше. Буде нормально, якщо ви зробите певні кроки, але поговоріть зі мною про це дещо пізніше.
Не намагайтеся читати мені повчання і нотації. Ви будете здивовані, відкривши, як прекрасно я знаю, що таке добре і що таке погано.
Не змушуйте мене відчувати, що мої вчинки – смертний гріх. Я повинен навчитися робити помилки, не відчуваючи, що я ні на що не придатний.
Не чіпляйтеся до мене і не бурчіть на мене. Якщо ви будете це робити, я буду змушений захищатися, прикидаючись глухим.
Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив. Я іноді і сам не знаю, чому роблю так, а не інакше.
Не піддавайте занадто великим випробуванням мою чесність. Будучи заплутаний, я легко перетворююся на брехуна.
Не забувайте, що я люблю експериментувати. Таким чином я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим.
Не захищайте мене від наслідків власних помилок. Я вчуся на власному досвіді.
Не звертайте занадто багато уваги на мої маленькі хвороби. Я можу отримувати задоволення від поганого самопочуття, якщо це привертає до мене надто багато уваги.
Не намагайтеся позбутися мене, коли я ставлю відверті питання. Якщо ви не будете на них відповідати, ви побачите, що я взагалі перестану ставити вам питання і буду шукати інформацію десь на стороні.
Не відповідайте на дурні й безглузді запитання. Якщо ви будете це робити, то незабаром виявите, що я просто хочу, щоб ви постійно мною займалися.
Ніколи навіть і не натякайте, що ви досконалі та безпомильні. Це дає  мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами.
Не турбуйтеся, що ми проводимо разом занадто мало часу. Значення має те, як ми його проводимо.
Нехай мої страхи та побоювання не викликають у вас занепокоєння. Інакше я буду боятися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.
Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і схвалення, але похвала, коли вона чесно заслужена, іноді все ж забувається. А наганяй, здається, ніколи.
Ставтеся до мене так само, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я теж стану вашим другом. Запам’ятайте, що я вчуся, більше наслідуючи прикладів, а не піддаючись критиці.
І крім того, я вас люблю, будь ласка, дайте відповідь мені любов’ю на це.

10 ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКІВСТВА

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти. Або – як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не думай, що дитина твоя: вона Божа. Вона особистість.
3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншій, та – третій: це незворотний закон вдячності.
4. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й зійде.
5. Не стався до її проблем зверхньо. Бо тягар життя даний кожному по силах, і будь упевнений: їй її тягар не менший, ніж тобі твій. А може і більше. Тому що у неї ще немає звички.
6. Не принижуй!
7. Не муч себе, якщо не можеш щось зробити для своєї дитини, муч, якщо можеш і не робиш.
8. Пам’ятай – для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб інші робили твоєму.
10. Люби свою дитину будь-якою: неталановитою, невдалою, дорослою. Спілкуючись з нею, радуйся, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою.




МУЗИКОТЕРАПІЯ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ МУЗИЧНИХ КЕРІВНИКІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

МУЗИКОТЕРАПІЯ В ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ

Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.
Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.
На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним «баченням» ніби наносить «візерунки» на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.
Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
«Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей», – так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
Педагоги дитячих садків давно помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати.  Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.
Так, ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності.
Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім не обов’язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним звучанням.
Такі спільні ігри-імпровізації спрямовані насамперед на розвиток у дитини відчуття його емоційного благополуччя. Це відчуття в дитини буде пов’язано зі здатністю до природних, вільних, координованих рухів. Точність і спритність рухів, їхня відповідність пережитим емоціям, а головне, задоволення, яке дитина одержує під час рухів, — вірний показник її емоційного благополуччя. При цьому не треба спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні, імпровізовані танцювальні рухи дорослого виступають тут головним і єдиним способом досягнення потрібного результату.
Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на «задній хід», наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими переходами в різні її кінці і т.д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію.
Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючи рухи з пізнавальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato (від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний оборот) — згадайте всесвітньо відомий «Танець маленьких каченят». Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів  народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизуються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.
Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.
Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими.
Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фізичного і психологічного здоров’я, доброзичливого ставлення до людей, навколишнього світу.
Дітям на заняттях із музикотерапії пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного сприйняття (м’які іграшки, ґумові іграшки за методикою М.Монтессорі). У віці від 1 року до 3 років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан — бадьорий, задерикуватий під час слухання пісні «Конячка» О. Тимчивої; спокійний, доброзичливий під час слухання пісні «Кішка» А.Александрова. У процесі формування музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її під час повторного прослуховування.
Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним, оскільки музика — і найпростіші співзвуччя, і складні образи — насамперед сприймається чуттєво. Тому сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов’язаних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей молодшого віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука — висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звука.
Дітям на другому році життя пропонуються дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на третьому році життя музично-дидактичні ігри дещо ускладнюються. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад: у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини.
Виконанню поставлених завдань із музикотерапії сприяє програмний репертуар. Для дітей на другому році життя він складений із контрастних за характером творів, нескладних за змістом, які відбивають яскраві, близькі дітям образи («Колискова» М. Красева, «Конячка», «Автомобіль» М. Раухвергера). Дітям на третьому році життя пропонується складніший репертуар. У ньому пісні, що відображають явища природи («Осіння пісенька» А.Александрова, «Зима пройшла» Н. Метлова), близькі й зрозумілі дітям образи («Зайчик» М. Красева, «Лялька» М. Старокадомського), народні мелодії, інструментальна музика.
Важливим елементом музикотерапії є виразне виконання музичного твору. Разом із тим під час роботи необхідні наочні прийоми, що залучають дитину до музики, — показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорово сприйнятий образ сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. Із цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Групова пасивна музикотерапія (прослуховування музики) проводиться два рази на тиждень, склад групи — 8-9 дітей. Музика допомагає змінювати настрій дітей, відволікає від розчарувань, зменшує тривожність.
У дитячому садку необхідно використовувати прийом групової вокалотерапії. Співи — це важливий метод активної музикотерапії, тривалість заняття 10-15 хвилин, група з 8 дітей розташовується в замкнутому колі, ведучий співає разом з дітьми. Пісні підбираються відповідно до настрою групи. Бажано щоб у дитячому садку працював вокально-фольклорний гурток. Діти з бажанням та задоволенням будуть виконувати українські пісеньки.
Кожен ранок у дитячому садку має розпочинатися з ранкових музичних привітань. Під чарівні звуки музики дітей запрошують до спортивної зали на ранкову гімнастику. У дітей створюється позитивний настрій, діти ефективно спілкуються. Музичні привітання налаштовують дітей на добрий настрій та успіх протягом дня.
Вихователі та музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, зобов’язаны зробити кожен день перебування дітей у дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу, вміння радіти життю в дитячому садку музичним керівником разом із вихователями за допомогою спеціально відібраної музики необхідно розробити сеанси практичної музикотерапії.
Сеанс «Доброго сну» — де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини Горбатюк, тріо «Либідь», Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави…
Слухаючи музику цього сеансу, діти  швидко засинають їм сняться гарні сни. Колисанка — це музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним  дітям цей сеанс заспокоює нервову систему.
Сеанс «Доброти» — цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать  голоси казкових персонажів, пісні: «Великий секрет для маленької компанії», «Справжній, вірний друг», тощо. Ці пісні й сьогодні зігрівають любов’ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто їх оточує.
Сеанс «Наші друзі» — відбірка пісень про наших маленьких друзів — тварин та комах: «Два веселих гуся», «Пісня овечок», «Пісенька Корівки», «Лісовий олень»… Пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.
Сеанс «Усмішки». Усмішка — це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.
Сеанс «Звуки природи» — так звана екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів — діти розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на емоційний стан дитини.
Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше — це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики — викликати співпереживання слухачів.
Отже, залучення дошкільнят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.


Підготувала методист ТКМЦНОІМ Філь С.В.


02.12.2014 року